Основа цієї вистави закладена в Божому Слові.
«ми провіщаємо, як із щирості, як від Бога, перед Богом, у Христі!»(2 Кор.2:17)
Використані Місцеписання: Луки 2:1-24, Левит 12:1-4, Мат.2.
Вірші
«Кто ты, еврей?» (отрывок) автор Ирина Ломакина
«Що тобі подарувати?» (уривок) автор Зоряна Живка
Танець сніжинок. Хоровод. Різдвяна пісня.
Дівчатка-сніжинки (найменші) танцюють, в танці до них приєднується Дівчинка
Дівчатка-сніжинки читають невеличкі різдвяні віршики.
музика
Заходить Ангел
Ангел: Куди це я потрапив? Мене покликали, щоб я розповів про народження Ісуса, нашого Господа! Але чому тут кружляють сніжинки? Я пам’ятаю, коли народився Спаситель світу, снігу не було... Бідні пастухи нічної пори вартували отару овець на полі...
Ангел: Дівчинко, добридень! Підкажи будь ласка, де це я опинився? Тут у вас холодно і така снігова завірюха!
Дівчинка: Це Україна, місто Ізяслав!
Дівчинка трохи відступає назад і пильно вдивляється в Ангела.
Дівчинка: О, ти Ангел Господній! Я молилася, щоб ти прийшов і розповів нам про Різдво! Я мрію побачити справжню різдвяну зірку!
Ангел (піднімає руки вгору і врочисто говорить):
Він народився у хлів на сіні,
В Ізраїлі, а не в Україні...
По роду і народженню — Юдей!
Він народивсь, щоб дарувать спасіння
І для євреїв, і для всіх людей!
Дівчинка: Дуже дивно! Я завжди думала, що Різдво — це наше традиційне українське свято. І до чого тут Ізраїль, євреї? У Ісуса маму звали Марія: звичайне українське ім’я!
Ангел: Насправді ім’я матері Ісуса: Міріам. Вона була єврейкою із роду Давидового.
Дівчинка (повторюючи, нахиляє голову вбік, ніби прислухається як воно звучить): Міріам, Міріам... Яке чудове ім’я! А як Ісус по-єврейському?
Ангел: Єшуа. Його ім’я означає спасіння! Він народився в Ізраїлі у місті Віфлеєм.
Виходить Дівчина в єврейському вбранні
Дівчина в єврейському вбранні читає вірш «Предназначение Израиля»
Лишь по Его любви великой,
Израиль, ты народом стал.
На всей планете многоликой
Из вcех, Он лишь тебя избрал.
О, сколько сгинуло в столетьях
Народов, языков племен,
Но Бог хранит в своих объятьях
Народ Свой, сквозь поток времен.
Израилю Своих пророков
Не раз, не два Он посылал,
Для исправления пороков
О милости напоминал.
И все пророки и писанья
Одно твердили, что придет
Мессия! Примет Он страданья,
За грех людей на смерть пойдет.
И вот настал тот день прекрасный,
Господь Мессию даровал!
И пастухам на поле, ясный
Хор ангелов с Небес предстал.
Хор славил Бога за спасенье
Дарованное для людей.
В Мессии будет всем прощенье,
И исцеленье для людей.
Ешуа! Сын Творца вселенной!
Он Бог богов и Царь царей.
К прекрасной вечности нетленной
Готовит Он Своих детей!
Єврейський танок.
Ангел: В той час Ізраїль був під владою Риму. І вийшов наказ від царя Августа, щоб зробили перепис. І мав кожен на запис прийти у своє місто.
Виходять Марія та Йосип.
Марія: Я дуже стомилася. Така довга дорога з Назарету у Віфлеєм!
Йосип: На перепис прийшло так багато людей, що нема місця в будинках... Але один добрий чоловік дозволив нам заночувати у хліву. Там затишно і є сіно...
Марія: Слава Богу!
Марія та Йосип йдуть за завісу.
Виходять пастухи, ходять по сцені.
1Пастух: Ось, овечки вже поснули, можна й нам відпочити...
Пастухи стеляться на підлозі, готуються сісти
Ангел:
Пастухи на полі овець вартували,
Враз Господня слава всіх їх осіяла
Пастухи злякано падають на коліна і закриваються руками
Ангел: І вони злякались страхом превеликим
Пастухи та Ангел (разом): Змилуйся над нами , Господи, Владико!
Ангел: Не лякайтесь, бо ось я благовіщу вам велику радість, що станеться людям усім! Бо сьогодні у місті Давидовому народився Спаситель, який є Месія Господь. І ось вам ознака: «Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме»!
Пісня ангелів у запису. Проекція зображення ангелів на стелю. Пастухи піднімаються і зачудовано дивляться вгору, рухами воздаючи славу Богу.
1Пастух: Ходімо до Віфлеєму та побачимо, що сталося там, про що сповістив нам Господь!
Відкривається завіса.
Марія та Йосип стоять біля ясел, в яких лежить Дитятко. Підходять Пастухи і кланяються Ісусові. Ангел стоїть перед завісою і спостерігає за дійством
1Пастух: Ми бачили Славу Господню!
2Пастух: Ми бачили Ангелів!
3Пастух: Ми чули, що народився Спаситель світу!
Пастухи (разом): Хвала Богу!!!
Дівчинка ходить перед завісою, піднявши голову вверх і приглядається до чогось... Вона підходить до пастухів.
Дівчинка: Пастухи, пастухи! Ви бачите різдвяну зорю?
Пастухи (разом): Ні, не бачимо!
1Пастух: Ми бачили Славу Господню!
2Пастух: Ми бачили Ангелів!
3Пастух: Ми чули, що народився Спаситель світу!
1Пастух: Ми бачимо в яслах Дитину сповиту!
Пастухи (разом): Хвала Богу! Хвала Богу! Хвала Богу!
Пастухи виходять
Дівчинка підходить до Марії та Йосипа
Дівчинка: Маріє, Міріам! Чи бачиш ти різдвяну зорю?
Марія: Ні, не бачу! Але ось у яслах лежить мій Син, про народження Якого мені благовістив Ангел. І пастухи говорили про Нього такі дивні слова. Я збережу це все в моєму серці!
Марія притуляє руки до грудей і відступає трохи назад
Дівчинка: Йосипе! Чи бачиш ти різдвяну зорю?
Йосип: Ні, не бачу. Але я вірю кожному слову, що сказали пастухи, бо до мене теж приходив Ангел Господній, який сказав, що народиться Божий Син! Ми назвемо Його Ісус, Єшуа, бо спасе Він людей своїх від їхніх гріхів.
Дівчинка йде до Ангела. Закривається завіса.
ДРУГА ЧАСТИНА
Дівчинка(засмучено): Ангеле! Поясни мені, будь ласка, чому ніхто не бачить різдвяної зорі? Адже у пісні ми співаємо(співає): «Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом зірка ясна весь світ осіяла»
Ангел: Насправді різдвяну зорю бачили лише мудреці. Вони побачили, як зійшла зоря Ісуса, і захотіли прийти й поклонитися Йому...
Дівчинка (радісно): О, вони теж зараз прийдуть і поклоняться Дитяткові, яке лежить в яслах!
Ангел(запитально): В них є авто?...поїзд?...літак?
Дівчинка(весело сміється): Ні, в ті часи такого транспорту не було!
Ангел: Отож бо! Мудреці зібрали свої дари: золото, смирну, ладан. Взяли записи для довгої дороги. Напевно, це був цілий караван верблюдів. Щоб прийти в Ізраїль, їм треба було здолати багато кілометрів... І це було не так швидко...
Дівчинка: А що було далі?
Ангел: Коли Дитяткові виповнилось 8 днів, Йому дали ім’я Ісус, Єшуа. Коли проминув місяць, Йосип та Марія, дотримуючись закону, принесли Його в Єрусалим у Божий Храм, де посвятили Його Богові. З Єрусалиму вони повернулись у своє місто Назарет.
Дівчинка(схвильовано): О, Господи! Як же тепер Його знайдуть Мудреці?
Ангел: Знайдуть, обов’язково знайдуть. Бо хто шукає, той знайде, і хто стукає, тому відкривають.
Стукіт у двері.
Дівчинка: Ой, хтось стукає, треба відчинити!
Дівчинка біжить до дверей. Заходить Мудрець.
Мудрець: Мир вам, люди! Шалом тобі, Ангеле Божий! Я поспішав до вас, щоб розповісти, яке диво сотворив для нас Господь, коли ми шукали маленького Ісуса. Як добралися ми до Єрусалиму, то стали у всіх запитуватись: де народжений Цар Юдейський?!
Мудрець повертається на всі боки розводить руками і кілька разів задає запитання.
Мудрець: де народжений Цар Юдейський?! де народжений Цар Юдейський?!
Ангел: Почув цар Ірод про прихід мудреців, про народження Царя Юдейського і дуже занепокоївся, а з ним і весь Єрусалим! Ірод запитав у книжників та фарисеїв: Де має народитися Христос? І Йому дали відповідь: «У Віфлеємі Юдейському».
Мудрець: Тоді Ірод покликав нас до себе й дуже довго випитував про точну дату народження Царя Юдейського. Але ми не могли того сказати, лиш повідомили, що Дитяткові має бути не більше , як 2 роки...
Ангел: Тоді Ірод звелів мудрецям йти до Віфлеєму та про все дізнатись.
Мудрець: Уявіть наш розпач, коли ми обшукали весь Віфлеєм, але марно... Ніхто не знав про народження Царя Юдейського. Ми не відали, де Його шукати... Але враз перед нами засяяла зоря! Це була та сама зоря, яку ми бачили на сході. І вона рухалася, і кликала нас за собою... Ми невимовно зраділи, і наповнені радістю, пішли за нею!
Мудрець ходить по сцені, дивлячись вгору. Проекція зображення зорі на стелю. Вона рухається і Мудрець йде за нею. Потім він зупиняється, повертається лицем до глядачів.
Мудрець: Зоря йшла й зупинилась над місцем, де було Дитятко. Ми зайшли в дім і побачили маленького Ісуса з матір’ю. Ми були дуже щасливі, що можемо поклонитися Йому і подарувати свої дари!
Виходять всі дійові особи.
Дівчинка (притискаючи руки до грудей): О, я щиро вдячна всім вам за розповідь! Я відчуваю, що в моєму серці засвітилась різдвяна зоря Ісуса!
Що тобі подарувати?
Я не маю срібла-злата...
На скарби я не багата...
На снігу немає квітів,
Пісню скласти — треба вміти...
Серце лиш віддать я в силі:
Ти прийми мій дар, Месіє!
Ангел: Справжня різдвяна зоря — це зоря Ісуса. Це істина про те, КИМ ВІН Є!!! Він — Цар Ізраїлю і Спаситель Світу!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Менi дуже сподобалося! Лише шкода, що деякi вiршi написанi росiйською... я не проти цiєi мови, просто хочеться, аби все було однiєю: або росiйською, або ж украiнською... :) Дякую автору, натхнення Вам!!! Комментарий автора: Дуже дякую за ваш щирий відгук! щодо віршів. Підкреслюю, що вірші, використані у виставі, -- це не мої вірші. На початку я оговорюю авторів! Якщо хтось захоче використати цю виставу, то може підібрати інші вірші, які підходять по суті чи на російській чи на українській мові. Я намагалась знайти вірші про Євреїв, як про Божий вибраний народ. Це виявилась важким завданням. Ще російською -- можна знайти, а от українською--немає...Можливо згодом Господь дасть мені натхнення писати на цю тему й українською мовою...
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
